Гірчак повзучий (синоніми: рожевий, степовий, звичайний)

Стебло пряме, павутиново опушене, розгалужене по всій довжині, заввишки 25–60 см. Листки почергові, ланцетні або довгасто-яйцеподібні, цілокраї, нижні зубчасті або надрізані, по краю шорсткі, павутиново опушені. Суцвіття — квітки рожеві, трубчасті, зібрані в поодинокі, розташовані на кінцях стебел кошики. Квітколоже щетинисте. Коренева система дуже розгалужена, має багато бічних коренів і проникає в ґрунт на глибину до 10 м. Плід — сім’янка з чубчиком. Форма плоду обернено-яйцеподібна, широкоовальна, стиснута. Колір плоду зеленувато-жовтий або зеленувато-сірий. Насіння — завдовжки 2,5–4 мм, завширшки 1,25–2,75 мм, завтовшки 1,25–1,75 мм. Маса 1 000 насінин — 2–3 г.

Підсім’ядольна частина зеленувата, завдовжки 8–10 мм, завширшки 1,25 мм. Сім’ядолі довгасто-обернено-яйцеподібні, на верхівці широко заокруглені, внизу поступово звужені в короткі черешки, які зрослися основами в невелику піхву, завдовжки 15–20 мм (разом із черешком), завширшки 7–8 мм. Перші листки чергові. Перший листок довгастий, на верхівці гострий, по краю з дрібними окремими шипиками, на короткому черешку, опушений дрібними короткими і довшими м’якими багатоклітинними волосками. Жилкування листка у вигляді товщої внизу і звуженої вгорі середньої жилки, її бічні гілочки тонкі, чергові, менш виражені. Другий листок теж довгастий, по краю з зубчиками й шипиками на верхівках зубчиків. Надсім’ядольне міжвузля нерозвинуте. Сходи блідо-(жовтувато)-зелені, сіруваті від опушення.

Поширений майже по всьому світу, найбільше в Азії, наприклад, в Казахстані 2,6 млн га. Вперше потрапив на нашу територію з насінням люцерни з Середньої Азії. В Україні карантинний вид із 1938 року. Наразі має статус обмежено поширеного карантинного виду в Україні (поширений на 307 тис. га): Крим — 69 тис. га, Херсонська обл. — 211 тис. га, Запорізька обл. — 24 тис. га. Виявлений на невеликих площах Одеської, Донецької і Харківської областей.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.