Хвощ польовий

Спороносні стебла спорофіта тонкі, буруваті, зі спороносним колоском, відмирають після розсіювання спор; вегетативні — плодоносні, зелені, розгалужені, жорсткі, завдовжки 4–40 см. Листки кільчасті, у спороносних стебел недорозвинуті, у вигляді лусок, які зрослися в трубку, у неплодоносних стебел у вигляді кількох зелених ламких члеників. Піхви неплодоносних стебел завдовжки 5–12 мм, зелені, з чорнуватими зубцями. Гілки чотири-, п’ятигранні, розташовані кільцями, перше їх міжвузля довше за відповідну піхву стебла. Корінь у вигляді почленованого кореневища, яке проникає в ґрунт на глибину 30–100 см.

Спори, потрапляючи на вологий ґрунт, проростають і дають початок заростку — невеликій зеленій пластинці, розсіченій на довгі стрічкоподібні лопаті з коренеподібними нитками (ризоїдами) знизу. З цих заростків розвивається хвощ, який, своєю чергою, розвиває спороносні колоски зі спорами. Хвощ не має розвинених листків, а лише стебла з вузлами, порожні міжвузля і кільця гілочок.

Злісний засмічувач полів і городів, особливо у вологих місцях, на кислих ґрунтах, на болотах, вогких луках, по берегах річок і водойм. Поширений на більшій частині України. Для худоби отруйний хвощ болотний.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.