Аскохітоз сої

Вражає всі органи рослини: сім'ядолі, листя, стебла, боби і насіння. На сім'ядолях утворюються вдавлені плями, іноді з концентричною зональністю 3-8 мм в діаметрі. Іноді на сім'ядолях і підсім'ядольному колінці з'являються глибокі наскрізні виразки буро-коричневого кольору. На простих та складних листках плями світло-коричневі або сірувато-білі з різким бурим обідком. З часом більш світла частина плям випадає, але зберігається бурий обідок. На стеблах утворюються ділянки білястої відмираючої тканини, яка розщеплюється на повздовжні смуги. Стулки бобів стають трухляві і білуваті, з масою добре помітних пікнід. Насіння в бобах щупле, дрібне, загниває і покривається білою грибницею з пікнідами.

У період вегетації поширюється конідіями. Джерела інфекції - заражені рослинні рештки та насіння.

Розвитку хвороби сприяють підвищена вологість повітря, дощі та температура 20-24℃.

Може бути причиною зниження схожості насіння до 25-40%, випадання сходів і дорослих рослин, зменшення асиміляційної поверхні листя, а також зниження врожаю зерна і погіршення його якості. Недобір урожаю може становити 15-20% і більше.

• Дотримання сівозміни.
• Заробка рослинних залишків при зяблевої оранки на глибину не менше 20 см.
• Виключення ранніх строків сівби.
• Знищення дикоростучої сої як джерела інфекції.
• Своєчасна збирання та швидка сушка посівного матеріалу.
• Протруювання насіння.
• Обробка посівів.
• Використання стійких сортів.