Фомопсис сої

Гриб-збудник хвороби у сумчастій стадії розвитку має активно паразитичні властивості і уражує всі надземні органи рослин на всіх етапах розвитку. Якщо інфікування рослин відбувається з ураженого насіння, то частина проростків темніє та загниває ще до виходу на поверхню ґрунту. На сім'ядольних листочках чи молодих стеблах уражених рослин утворюються невеликі червонувато-коричневі плями. При подальшому розвитку рослин плями подовжуються, набувають вигляду виразок і окільцьовують стебла молодих вегетуючих рослин. Зони ушкодження темніють, стають темно-бурими або майже чорними, але тканини стебла під виразками зберігають зелений колір. Гриб, поширюючись по стеблу, викликає в'янення, всихання та загибель молодих рослин. Якщо ж уражуються більш дорослі рослини шляхом переносу аскоспор з рослинних решток вітром, дощем чи комахами (на території України, як правило, в кінці травня-на початку червня), то розвиток хвороби і симптоматика дещо інші.

Джерела інфекції - аскоспори, які утворюються в плодових тілах - дрібних чорних перитеціях, розміщених групами на уражених частинах рослин, в основному на насінні і стеблах сої, що перезимували. Уражене насіння дрібне, зморшкувате, при високій відносній вологості повітря вкривається білим міцелієм гриба.

Оптимальні умови для розвитку хвороби: висока відносна вологість повітря та температура +20°...+25℃ (мінімальна температура +10℃, максимальна +36℃).

Шкідливість хвороби проявляється у зниженні схожості на 8-12%, випаданню до 25-40% рослин і зменшенні кількості бобів та маси насіння сої на 30-40%. Втрати урожаю у сприйнятливих сортів можуть досягати 90%. Вміст олії в насінні може знижуватись на 2,5%.

Використання здорового посівного матеріалу; знищення рослинних решток. Застосування фунгіцидів у період масового цвітіння – кінця цвітіння.