Фомоз ріпаку

При проростанні зараженого насіння хвороба проявляється на гіпокотилі і сім'ядолях у вигляді водянистих плям різної форми, які при підсиханні стають сірими, і на них утворюються пікніди. При ураженні сходів в прикореневій частині стебла і на корені з'являються темні плями. Надалі уражені ділянки підсихають, світлішають, що в кінцевому підсумку призводить до руйнування кореневої системи і загибелі сходів ріпаку. У період вегетації хвороба проявляється на стеблі в прикореневій частині у вигляді темних виразкових ураженнях, які можуть поширюватися на кореневу систему, викликаючи суху кореневу гниль. Рослини ріпаку з таким типом ураження відстають у рості, мають хлоротичні вигляд, вилягають і гинуть. На листі і стручках фомоз проявляється у вигляді сірих сухих плям з концентричною зональністю і темними пікнідами.

Джерелами зараження фомозом ріпаку є заражені рослинні рештки, насіння та бур'яни, де гриб зимує в пікнідах та псевдотеціях. Інфекція поширюється краплями дощу та вітром на великі відстані, проникаючи в рослини через механічні пошкодження або продихи листків. Сприятливі умови для розвитку хвороби – це висока вологість повітря, волога погода та монокультура ріпаку.

Фомоз ріпаку найінтенсивніше розвивається за теплих та вологих умов, за температури 16-20 °C та високої відносної вологості повітря (понад 70-80 %). Сприятливими факторами є наявність краплинної вологи, яка розносить спори, а також тривалий період вологої погоди, особливо на ранніх фазах розвитку рослини.

• Загибель сходів: Грибок може знищувати молоді сходи ріпаку на початкових етапах росту.
• Зниження асиміляційної поверхні: На уражених листках з'являються плями, які зменшують площу, доступну для фотосинтезу.
• Втрата маси та якості насіння: Фомоз призводить до недорозвинення зерна в стручках, що знижує масу 1000 насінин та олійність.
• Ослаблення стебла: Ураження кореневої шийки та стебла спричиняє утворення виразок, що робить рослину слабшою та схильною до вилягання.
• Передчасне всихання: Через порушення живлення коренів цукри не надходять до них, що призводить до їхнього голодування та передчасного відмирання.
• Зниження зимостійкості: Ураження кореневої шийки восени значно знижує стійкість рослин до морозів та підвищує ризик вимерзання.
• Зменшення врожайності: Втрати від фомозу можуть сягати 50% і більше, особливо за ураження чутливих сортів.
• Погіршення якості врожаю: Навіть якщо рослина виживає, знижується вихід олії та загальна маса насіння.
• Складність збирання: Полягання рослин через ослаблення стебел ускладнює процес збирання врожаю.

Для боротьби з фомозом ріпаку застосовують інтегровані заходи, що включають агротехнічні (сівозміна, знищення падалиці та бур'янів, вибір стійких сортів/гібридів), обробку насіння фунгіцидами та хімічний захист рослин під час вегетації за допомогою своєчасних фунгіцидних обробок. Важливо контролювати кількість інфекції у ґрунті, застосовуючи фунгіциди на ранніх стадіях розвитку рослин, а також у період вегетації, коли ризик інфікування найвищий.