Кам’яна (тверда) сажка пшениці

Хвороба проявляється тільки на початку фази молочної стиглості зерна. У цей період розвитку уражений колос дещо сплющений, має інтенсивний зелений колір з синім відтінком, колоски розпущені, їхні лусочки розсунуті під дією збудника, який розвивається. При роздавлюванні уражених колосків замість молочка виділяється сірувата рідина із запахом триметиламіну (запах розсолу оселедців), тому часто тверду сажку називають смердючою.

При збиранні й особливо в період обмолоту пшениці мішечки зони легко руйнуються, і теліоспори, розпорошуючись, потрапляють на поверхню здорових зерен. Особливо велика кількість їх затримується на борідках (волосках).

Максимальна кількість теліоспор проростає у ґрунті при його відносній вологості 40-60%, але найбільше паростків пшениці уражується при температурі 5-10℃, тоді коли оптимум для проростання зерна становить 20- 25℃.

При штучному зараженні рослини розмір стебла і колоса зменшується на 15-20% порівняно з їхніми розмірами у рослин, які вирощені з неуражених зерен. У колосі утворюється менше зернин (на 10-15%). Маса 1000 зернин зменшується мало.

Важливим заходом є знезараження посівного матеріалу протруйниками як контактної, так і системної дії та дотримання вимог технології вирощування.