Почорніння судинних пучків (цефалоспоріоз)

Симптоми хвороби з’являються, коли кукурудза досягає молочної стиглості зерна. Однією з перших і досить характерних ознак ураження є поява пурпурового или червоного забарвлення листкових піхв, стебел і листя, яке спочатку з’являється вздовж центральної жилки, а потім поширюється на всю листкову пластину. Зміна кольору листя починається з верхнього листка і поступово розповсюджується на нижні. Іншими візуальними симптомами хвороби є надмірна кущистість (велика кількість пазушних пагонів), потовщення стебла, стерильність рослин или утворення дефектних качанів з незначною кількістю зернівок. Але найбільш характерною ознакою цефалоспоріозу є почорніння судинних пучків стебла, яке охоплює декілька міжвузль. Потемніння судин підсилюється під час посухи чи при недостатній кількості фосфору в грунті. У вологу погоду на уражених хворобою піхвах з’являється білувато-рожевий, ніжний, бархатистий наліт спороношення.

Гриб зберігається конідіями у ґрунті та грибницею в насінні, хоча зовнішні ознаки ураження насінин відсутні.

Первинне інфікування відбувається при проростанні насіння: грибниця проникає у паросток і дифузно розповсюджується по рослині. Протягом вегетації рослини уражуються конідіями через рани в тканині стебла. По судинній системі стебла патоген може досягати качанів, де уражує насіння.

Шкідливість хвороби залежить від фази та ступеня ураження. При пізньому ураженні (на початку фази молочної стиглості насіння) значного зниження урожаю не спостерігається. У рослин же, що були уражені до фази викидання волоті, утворюється щупле насіння, урожай знижується. Особлива шкідливість цефалоспоріозу полягає в тому, що рослини, вирощені з ураженого насіння, не формують качанів.

Для запобігання розвитку хвороби рекомендується видалення уражених рослин на насіннєвих ділянках до початку збирання врожаю, протруєння насіння, видалення післяжнивних решток з поля і обов’язкова зяблева оранка. При сильному поширенні хвороби забороняється посів кукурудзи в монокультурі.