Тифульоз

Збудник грибкового захворювання тифульоз (Typhula incarnata) уражає озимі зернові культури, такі як пшениця, жито, ячмінь та деякі злакові трави, а також ріпак та інші культури, включаючи льон, картоплю, конюшину, боби.

У зернових культур хворі рослини мають темно-зелене забарвлення, вузол кущіння руйнується, надземна частина легко відділяється від коріння. У пазухах листків, іноді під епідермісом на коренях, утворюються склероції. У T. incarnata склероції діаметром 0,5-5 мм, округлі або пласкі, спочатку білі, потім червоно-бурі і чорні. В уражених рослин перехід від мертвої до живої тканини відділений червоно-коричневою облямівкою. Склероції T. idahoensis дрібні, чорні, розсіяні по поверхні відмерлих листків і тканин кореневої шийки.

Восени или навесні склероції проростають, утворюють грибницю или булавоподібне плодове тіло, 2,5-7 х 0,2-2,7 мм, яке має тонку ніжку, 1,5-7 х 0,2-0,7 мм. Плодові тіла мають базидії з чотирма стеригмами, на яких утворюются еліптичні безбарвні базидіоспори 6-13 х 3-6 мкм. Від базидіоспор починається зараження рослин.

Мінімальна температура для його росту трохи вища 0℃, оптимальна 9-13℃, максимальна 30℃. Інтенсивний ріст грибниці спостерігається при вологості повітря 100%.

Рослини, що видужують, мають вдвічі меншу продуктивність стебел, а кількість зерен у колосі і їхня загальна маса зменшується на 30-40%. Стійких до хвороби сортів жита немає.

Дотримання науково обгрунтованої сівозміни. Дренування та вапнування вологих кислих грунтів. Глибока і своєчасна зяблева оранка. Посів озимих в оптимальні терміни. Використання високоякісного насіння. Осіння підгодівля фосфорно-калійними добривами. Ранньовесняне підживлення азотними добривами і боронування сходів. Знищення бур'янів-резерваторов інфекції.