Ячмінна шведська муха

Зимують личинки, що закінчили розвиток, всередині пагонів озимих, сходів падалиці, злакових бур'янів. Навесні личинки заляльковуються. Через 5...12 днів, в кінці квітня - травня, вилітають дорослі комахи. Мухи живуть 1...1,5 місяця, харчуючись нектаром квітконосів і пасокою на пагонах злакових. Самки відкладають яйця (50...60 яєць на самку) на молоді пагони злаків, що мають 2...3 листки, зазвичай на колеоптилі. Через 3...8 днів відроджені личинки протягом доби заповзають за листкову піхву і проникають всередину пагонів. Через 18...28 днів личинки заляльковуються в пагонах. Через 11...25 днів виходять імаго. Протягом року розвивається від одного до п'яти поколінь. Боротьба з мухами ведеться у фазах сходів - кущення в період масового льоту і відкладання яєць імаго.

Ячмінна шведська муха (Oscinella pusilla) пошкоджує пшеницю, ячмінь, кукурудзу та багаторічні злакові трави, особливо ячмінь. Личинки проникають у стебла молодих рослин і виїдають точку росту, що призводить до загибелі центрального листка, утворення слабких пагонів ("кущів відчаю") та зниження врожайності.

Період активності: протягом усього періоду вегетації.

Мухи дрібні, довжиною 1,5…2 мм, з коротким тілом і опуклою середньою спинкою; забарвлення чорне блискуче. У вівсяної мухи ноги повністю чорні, у ячмінної – гомілки передніх і середніх ніг жовті. Яйце дрібне, подовжено-овальне, довжиною 0,6…0,8 мм. Личинка безнога, подовженої тонкої форми, 4…5 мм, біла або жовтувато-біла. Лялечка прихована, в пупарії, довжиною 2…3 мм, від жовтуватого до коричневого кольору.

Ячмінна шведська муха поширена в Україні повсюдно, але найчастіше зустрічається в Степу та Лісостепу, особливо на зрошуваних землях. Цей шкідник також поширений у Європі, Азії та Північній Америці.

Дотримання сівозміни, просторова ізоляція посівів ярої пшениці від озимої, післязбиральне лущення стерні, знищення злакових бур'янів, оптимально ранні терміни посіву ярих і допустимо пізні - озимих зернових, використання якісного насіннєвого матеріалу для отримання дружних сходів, оптимальна глибина закладення насіння, підживлення добривами, вирощування стійких сортів.