Зимують личинки на полях, у поверхневому (до 10…20 см) шарі ґрунту, часто в прикореневих частинах стерні пшениці. Навесні при прогріванні ґрунту до 8 ℃ личинки виходять з ґрунту і розвиваються в заключні личинкові стадії – пронімфу і німфу. Період виходу личинок може тривати до 1 місяця. Поява і масовий літ імаго збігається з колосінням озимих. Спочатку трипси заселяють озимі пшеницю і жито, потім яру пшеницю. В кінці фази виходу в трубку трипси концентруються в пазухах листя, проникають в колосся. У період колосіння самки приступають до відкладання яєць на колосові луски і стрижень колосу. Загальна плодючість – 25…30 яєць. Через 6…8 днів відроджуються личинки і розвиваються 14… 18 днів. Спочатку вони харчуються колосковими лусками, потім перебираються на зернівку, концентруючись в її борозенці. До періоду збирання більшість личинок йде в зимівлю. ЕПВ – у фазах цвітіння - наливу зерна 40…50 личинок на 1 колос, на насіннєвих посівах у фазі трубкування 8…10 імаго на 1 стебло.
Пшеничний трипс (Haplothrips tritici) пошкоджує насамперед яру та озиму пшеницю, а також завдає шкоди озимому житу, ячменю та іншим злакам. Шкода проявляється в пошкодженні колоскових лусочок, квіток та зав'язей, висмоктуванні соку з тканин колоса, що призводить до щуплості та зниження маси й схожості зерна.
Період активності: Стадія молочної стиглості злакових культур.
