Смугаста хлібна блішка

Зимують жуки у верхньому шарі ґрунту або під рослинними рештками в лісопосадках, по краю поля, в межах тощо. Навесні жуки виходять рано і спочатку заселяють озимі зернові. Після спарювання самки відкладають яйця. Відроджені личинки після харчування заляльковуються в поверхневому шарі ґрунту. Потім (червень - липень) з'являються жуки нового покоління, які після харчування відлітають на зимівлю.

Смугаста хлібна блішка (Phyllotreta vittula) є шкідником зернових колосових культур, зокрема ярого ячменю, ярої пшениці, а також менше ушкоджує кукурудзу та озиму пшеницю. Жуки живляться листками, зіскрібаючи паренхіму, що призводить до утворення прозорих смужок та плям, а також до пригнічення та загибелі рослин.

Період активності: Період шкідливості: протягом усього періоду вегетації.

Жуки довжиною від 1,5 до 2,5 мм, чорні з зеленуватим відливом або темно-бронзові з зеленуватим відливом. У жука смугастої хлібної блішки на надкрилах широка світло-жовта поздовжня смуга, лоб і тім'яна частина голови вкриті крапками, личинка до 3,5 мм жовта в рідких волосках, останній сегмент черевця з довгим, злегка загнутим догори шипиком, має три пари грудних ніг. У жука великої стеблової блішки передньоспинка з дрібнокрапчастим пунктируванням, ноги одноколірні, чорно-бурі, личинка до 5 мм, біла з темно-бурою голівкою, дрібними бурими цятками на тілі і трьома парами грудних ніг. У жука звичайної великої стеблової блішки передньоспинка грубо пунктирована, передні стегна червоно-бурі, личинка до 4 мм, зовні схожа на личинку великої стеблової блішки. Задні ноги жуків стрибучі.

Смугаста хлібна блішка розповсюджена повсюди в Україні, але є особливо небезпечним шкідником і найбільш шкодочинна в зонах Степу та Лісостепу, де пошкоджує озимі та ярі зернові культури, такі як пшениця, жито, ячмінь та просо.

Посів ярих в оптимально ранні терміни, очищення узбіч від рослинних решток, проти стеблових блішок – вирощування сортів ярої пшениці з довгими піхвовими листками, дотримання оптимальної густоти посівів.