Звичайний буряковий довгоносик

Імаго. Зимують жуки у ґрунті на буряках, на глибині до 45 см. Основна маса зимуючих особин залягає у шарі 15–30 см. Навесні, при прогріванні ґрунту на глибині зимівлі до 7–10℃ жуки починають виходити поверхню. За підвищення температури навколишнього повітря до +25℃ активність імаго досягає максимуму. Жуки швидко пересуваються, заселяють сходи цукрових буряків та насіннєві ділянки. Після виходу з ґрунту жуки тільки повзають, пізніше починають здійснювати перельоти. Літ жуків спостерігається у найспекотніший період дня, як правило, з 11 до 16 години, на висоті до 4 м. За один зліт долається відстань від 200 до 500 метрів. За відповідних погодних умов бурякові плантації заселяються дуже швидко, що створює загрозу знищення сходів буряків. Жуки об'їдають вилочку, перекушують стеблинку. З появою листочків об'їдають їх. Ушкодження виглядають як зазубрини з обох боків листка. Період спарювання. Після закінчення періоду додаткового харчування жуки стають статевозрілими і відкладають яйця в поверхневому шарі ґрунту на глибині від 0,2–0,3 мм до 1 см. У вологому ґрунті на меншу глибину, а у сухому – глибше. Плодючість самок коливається від 20-30 до 200-300 яєць. Кладка продовжується до червня, а частково спостерігається й у липні. Після відкладання яєць відбувається природне відмирання жуків. Яйце. Ембріональний розвиток завершується за 5-12 днів. Личинка. Поява перших личинок спостерігається у другої половини травня. Молоді личинки рухливі, швидко пересуваються всередині ґрунту та харчуються корінцями лободи, буряків, марі та ін. У молодших віках вони зосереджуються в зоні коріння на глибині 10-15 см. У міру зростання та розвитку личинки заглиблюються у ґрунт до 15–30 см. За пересихання орного шару йдуть ще глибше – до 50 см. На початку розвитку поїдаються лише дрібні бічні корінці, потім вигризаються ямки у головному корені. У молодих і відсталих у рості рослин личинки можуть перегризти корінь повністю. У роки масових розмножень у однієї рослини буряків знаходиться кілька десятків, а у коріння сім'яників понад 100 личинок. Розвиток личинок триває 45-90 днів. Личинки старшого, п'ятого віку з'являються наприкінці червня-початку липня. Лялечка. Личинка, закінчивши харчування, влаштовує у ґрунті вертикальну колиску, яка виглядає як овальна порожнина та має гладкі ущільнені стінки. 5–6 днів займає стадія передляльки, потім з'являється лялечка. Стадія лялечки продовжується від 10 до 30 днів. З'являються лялечки у ґрунті зазвичай з початку до середини липня. Імаго. Молоде покоління жуків виходить із лялечок з кінця липня до середини серпня. Через тривалий період відкладання яєць і за багатьма іншими причинами преімагінальні стадії розвиваються неодночасно і відродження жуків може розтягнутися до настання осінньо-зимового похолодання. У теплу погоду деякі жуки можуть вийти на поверхню ґрунту, але при похолоданні знову йдуть у землю. Основна маса жуків не виходить на поверхню та залишається на зимівлю у місцях відродження.

Звичайний буряковий довгоносик є шкідником цукрових буряків, а також може пошкоджувати соняшник, бобові та бур'яни з родини лободових.

Період активності: квітень-серпень.

Імаго. Жук завдовжки 10-15 мм. Надкрила майже повністю вкриті глибоко розсіченими чотирилопатевими лусочками. Боки передньоспинки густо покриті короткими, круглими, біля кутів подовженими лусочками, що перекривають одна одну. Головотрубка з тонким кілем та борозенками. Надкрила паралельносторонні, закруглені на вершині. Забарвлення світло-сіре, позаду середини надкрил коса темна пляма, верх у більшості з численними темними цятками. Статевий диморфізм. Самець за розміром дрібніший за самку. Третій членик лапок роздвоєний, більший. Вусики булавоподібні. На перших двох сегментах черевної частини є поздовжня западина. Лапки опушені густіше, ніж у самки. Самка більша за самця. Лапки менш опушені. Яйце овальне, світло-жовте. Довжина - 1,2-1,3 мм, ширина – 1-1,1 мм. Личинка м'ясиста, біла, вигнута дугоподібно, безнога, з жовтою або буро-жовтою головою. Тіло складається з 12 сегментів, з боків яких розташовується 9 пар стигм. У першому віці покрита шипиками, довжина тіла по прямій – 1,5 мм, ширина головної капсули – 0,5 мм. У другому віці довжина тіла становить 3,5 мм, ширина головної капсули – 1 мм. У третьому відповідно 5 та 1,5 мм, у четвертому – 7,5 та 2 мм, у п'ятому довжина тіла – 12,5 мм, а ширина головної капсули – 2,5 мм. Личинка останнього віку - з рідкісними тонкими, ледь помітними волосками на деяких сегментах. Лялечка. Довжина – 10-15 мм, ширина – 6 мм. Форма тіла подовжено-яйцеподібна, з добре вираженими частинами тіла майбутнього жука. Сегменти черевця зверху обладнані поперечними рядами шипиків, а останній - хітинізованою площиною.

Звичайний буряковий довгоносик (Bothynoderes punctiventris) поширений майже по всій Палеарктиці, включаючи всю Україну, де він завдає найбільшої шкоди в Центральному та Лівобережному Лісостепу, а також на Північному Степу. Він також зустрічається в Європі, в Північній Африці та в частині Азії.

Дотримання техніки та технології вирощування буряків, що забезпечує нормальний розвиток рослин. Розпушування ґрунту в період відкладання яєць довгоносиком. Глибока оранка бурякових плантацій восени, після збирання врожаю. Моніторинг розвитку шкідника. Просторова ізоляція від посівів буряків, заражених шкідником. Підживлення аміачною водою. Своєчасне обприскування буряків фосфорорганічними сполуками, неонікотиноїдами, піретроїдами та іншими інсектицидами.