Якірці сланкі

Стебло лежаче, гіллясте, волосисте, завдовжки 20–60 см. Корінь стрижневий. Листки супротивні, парноперисті, зверху голі, зі споду опушені, з маленькими прилистками. Суцвіття — блідо-жовті квітки в пазухах листків.

Підсім’ядольна частина вкрита дрібними відстовбурченими волосками. Сім’ядолі довгасті, майже чотирикутні, однакові по ширині і лише біля основи ледь звужуються, на верхівці виїмчасті, завдовжки 9–12 (15) мм, завширшки 3–5 мм, на черешках завдовжки 7–10 мм, світло-білуваті, зазвичай кольором дуже відрізняються від зелених сім’ядоль; черешки біля основи і на верхівці розширені, дрібно-розсіяно-волосисті. Пластинки сім’ядоль зверху теж укрито дрібними відстовбурченими волосками, зі споду білі, трохи м’ясисті. Перші листки чергові. Перший листок парноперистий; листки його довгасто-ланцетні, середні найбільші, завдовжки 8–10 мм, завширшки 2–2,5 (3) мм, нижні й верхні дрібніші. Усі листки біля основи трохи асиметричні (нерівнобокі), на коротких світлих черешках, на верхівці гоструваті, волосисті, зі споду пластинок опушення густіше. Черешок листка (до першої пари листочків) завдовжки 15–20 мм. Наступні листки схожі на перший, але більші. Надсім’ядольна частина стебла нерозвинена.

Поширений по всій країні. Засмічує поля, луки і пасовища, сади й городи. Росте по берегах водойм, біля каналів зрошувальних і осушувальних систем, жител і доріг, дуже рясно на піщаних ґрунтах.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ, ПЕРЕВАЖНО ПІЗНІ ЯРІ.