Гірчиця польова

Стебло пряме, розгалужене, в пазухах часто з червонуватими плямами, заввишки 30–70 см. Листки цілокраї, вкриті простими волосками, нижні довгасті, лопатеві або виїмчасто-зубчасті, черешкові, з вушками при основі. Нижні майже ліроподібно-перисто-надрізані. Верхні листки сидячі, нерівномірно зубчасті, часто нероздільні. Суцвіття нещільне, китицеподібне, квітки жовті, чашолистки близько 4–7 мм завдовжки. Корінь стрижневий.

Підсім’ядольна частина стебла м’ясисто-циліндрична, заввишки до 15–20 мм. Сім’ядолі коротко- і ширококлиноподібні, завдовжки 5–8 мм, завширшки 8–12 мм, голі, на черешках завдовжки до 8–12 мм, із жилок на сім’ядолях помітніша середня й одна або дві пари бокових гілочок, які загинаються догори. Перший листок довгасто-обернено-яйцеподібний, по краю хвилястий або нерівномірно слабозубчастий, на довгому черешку, зверху і по краю вкритий рідкими короткими жорсткуватими волосками, які є і на нижній поверхні пластинки, але там лише по жилках. Жилкування листка у вигляді розширеної, догори дуже звуженої середньої жилки і нечисленних тонких чергових бокових жилок, які відходять від неї і помітніші зі споду листка, де їх позначають ряди білуватих волосків, розташовані по них. Другий листок схожий на перший, по краю нерівномірно-хвилясто зубчастий. Третій листок схожий на другий, по краю чітко нерівномірно-хвилясто зубчастий. Надсім’ядольне міжвузля спочатку низьке, малопомітне, пізніше видовжується.

Поширений по всій території України, особливо на чорноземних ґрунтах, дуже засмічує ярі культури.

ЗАСМІЧУЄ ЯРІ І ОЗИМІ КУЛЬТУРИ: зернові, кукурудзу, соняшник, ріпак, буряк, овочеві.