Латук дикий

Стебло пряме, жорстке, вгорі розгалужене, заввишки 40–140 см. Листя сизе, жорстке, часто виїмчасте, перистороздільне, з оберненими верхівками, по краях і на головній жилці зі споду шипувате, стрілоподібно-стеблообгортне. Суцвіття — світло-жовті квіткові головки, дрібні, розташовані волотеподібно. Корінь стрижневий.

Підсім’ядольна частина завдовжки 8–10 мм. Сім’ядолі широкоовальні, завдовжки 10–12 мм, завширшки 6–7 мм, на верхівці заокруглені й трохи виїмчасті, до основи звужені в черешок завдовжки до 5 мм. Жилкування сім’ядоль у вигляді середньої звивистої жилки і тонких петельно-сітчастих бокових жилок, які дугоподібно закручуються догори. Перші листки чергові. Перший листок довгастий або довгасто-обернено-яйцеподібний, по краю нечітко кутастий, на верхівці заокруглений, завдовжки 20–25 мм, завширшки 10–12 мм, донизу поступово звужується в довгий черешок. Другий листок схожий на перший, але більший, по краю трохи хвилястий, з неясними окремими зубчиками. Третій листок довгастий, виїмчасто-зубчастий, з вузько-крилатим черешком, на якому помітно окремі дрібні зубчики. Надсім’ядольна частина стебла майже нерозвинена (заввишки близько 2–3 мм), друге міжвузля при виході третього листка висунуте на 7–8 мм. У сходах є молочний сік. На черешках і по краю пластинки є короткі залозисті волоски.

Росте на полях, городах, у садах, біля жител і доріг. Поширений по всій території країни.

ЗАСМІЧУЄ ОЗИМІ КУЛЬТУРИ: зернові, ріпак.