Підсім’ядольна частина стебла висока і тонка, завдовжки 20–30 мм, завширшки 0,5–0,75 мм. Сім’ядолі на верхівці тупі, біля основи поступово звужуються в короткий черешок, зверху матово-темно-зелені, зі споду інтенсивно-червонувато-фіолетові (згодом червоне забарвлення слабшає і змінюється на зеленіше). Перші листки супротивні, довгувато-ромбічні, більш-менш яйцеподібні, на верхівці тупі, по краю нечітко хвилясті, ближче до основи з окремими дрібними зубчиками, із них чіткіші два супротивні в найширшій частині пластинки, від яких донизу вона швидко клиноподібно звужується в черешок завдовжки майже як пластинка. Інколи листки цільнокраї. Наступні листки схожі на перший формою, з чіткішими зубчиками по краю, але розташування вже чергове. В окремих форм лободи білої третій і четвертий листки супротивні, як і перші два. Жилкування листків у вигляді тонкої середньої жилки і двох пар бокових гілочок, чіткіших при початку відходження їх від середньої жилки. Сходи трохи борошнисті, у всіх частинах здаються обсипаними борошнистим порошком, — це рештки особливих дрібних пузирчастих волосків. Надсім’ядольне міжвузля розвинене, завдовжки 5–7 мм.