Льонок звичайний

Стебло пряме, в нижній частині голе, у верхній опушене, заввишки 30–100 см. Листки лінійно-ланцетні, сидячі, голі. Суцвіття — квітки, зібрані у верхівкові китиці, віночок жовтий з червонувато-оранжевою опуклою частиною на нижній губі. Корінь розгалужений стрижневий.

Підсім’ядольна частина тонка, висока, трохи бруднувато-фіолетова, циліндрична, завдовжки біля 10–15 мм, завширшки 0,5–0,75 мм, донизу непомітно переходить у ниткоподібний корінець. Сім’ядолі спочатку яйцеподібно-грушеподібні, біля основи розширені, потім різко звужені, з відтягнутою тупуватою верхівкою, сидячі. Мірою росту сім’ядолі витягуються, стають майже довгастими, на верхівці гоструваті, до основи клиноподібно звужені, завдовжки 6–8 мм, завширшки 2–3 мм, на черешках завдовжки 2–2,5 мм. Жилкування сім’ядоль у вигляді тонкої середньої жилки і коротких петельно-розлогих бокових. Перші листки довгасто-овальні, на верхівці тупі або трохи гоструваті, на коротких черешках, з чіткою звивистою середньою жилкою і тонкими черговими петельно-сітчастими боковими гілочками, які відходять від неї й утворюють своїми розгалуженнями округлі кутові комірки. Третій і четвертий листки теж супротивні, довгасті, на верхівці тупі, відділені від перших двох високим тонким міжвузлям завдовжки 10–15 мм. Сходи голі, блідо-зелені, матові, сизуваті — вкриті з обох боків восковим нальотом.

Росте на полях і пасовищах, уздовж шляхів майже по всій території країни. Любить багаті на поживні речовини ґрунти.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.