Нетреба звичайна

Стебло пряме, заввишки 20–100 см, розгалужене, опушене. Листки чергові, на довгих черешках, овально-трикутні або яйцеподібні, сірувато-зелені від білуватих волосків. Суцвіття — квітки в одностатевих кошиках: жіночі — по дві в пазухах верхніх листків, чоловічі — по кілька на кінцях стебел. Корінь стрижневий.

Підсім’ядольна частина потовщена — завдовжки 25–35 мм (і довше), завширшки 2–2,5 мм, зазвичай червонувата. Сім’ядолі довгасті, завдовжки 25–35 мм, завширшки 7–10 мм, трохи м’ясисті, на верхівці тупуваті, донизу звужені у вузькокрилаті зрощені основами черешки. Жилкування сім’ядоль у вигляді тонкої, зверху випуклої середньої жилки, яка доходить до верхівки пластинки, і двох бокових жилок, які виходять із черешка і тягнуться вгору вздовж усієї пластинки майже паралельно середній і лише трохи дугоподібно вигинаються, вони тонші, теж дещо випуклі зверху. Усі жилки майже не галузяться або дають окремі короткі гілочки вбік. Перші листки супротивні, коротко- і широкояйцеподібні, завдовжки 30–40 мм, завширшки 20–30 мм, біля основи трохи серцеподібні, на верхівці тупі або дещо гоструваті, на черешках завдовжки 10–15 мм. Листки і їхні черешки вкрито дрібними густими волосками, особливо помітними по краю і зі споду по жилках. Наступні листки чергові, яйцеподібні, вилкувато-зубчасті, волосисті, знизу опушені густіше, біло-сіруваті. Надсім’ядольне міжвузля потовщено-циліндричне, заввишки 10–15 мм.

Росте на полях, пасовищах, городах, у садах, балках, біля жител, переважно на піщаних ґрунтах. Поширений по всій території країни.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.