Осот городній

Стебло пряме, порожнисте, заввишки 30–120 см. Листки чергові, м’які, перисто- або ліроподібнороздільні, голі, прикореневі й нижні стеблові — крилаточерешкові, останні з великими вушками. Суцвіття — жовті язичкові квітки, зібрані в яйцеподібні кошики в діаметрі 25–35 мм, скупчені на верхівці стебла, обгорнуті верхівковими листками. Корінь стрижневий. Епікотиль високий. Гіпокотиль синювато-червоний.

Підсім’ядольна частина стебла циліндрична, нерідко синювато-червонувата, матова. Сім’ядолі овальні або довгасто-обернено-яйцеподібні, завдовжки 7–8 мм, завширшки 4–5 мм, на коротких широких черешках, матові, сизувато-зелені. З черешка сім’ядолі виходять три тонкі жилки: середня чіткіша, бокові малопомітні, сітчасто розгалужені, з’єднуються з середньою короткими більше і менш прямими перемичками. Перший листок округло-овальний, завдовжки біля 15 мм, завширшки 8–10 мм, на верхівці заокруглений, з невеликим шипом, по краю нечітко кутастий, з дрібними і рідкими щетинками-шипами на вершинах кутів, донизу листок клиноподібно звужується і переходить у досить довгий (завдовжки 20–30 мм) черешок. Другий листок схожий на перший, але більший, по краю хвилясто-зубчастий, зі світлими, горизонтально спрямованими щетинками-шипиками на зубчиках, нижні з яких повернуто вниз. Третій листок ще більший і на довшому черешку, виїмчасто-щетинисто-зубчастий. Надсім’ядольне міжвузля невисоке.

Росте на полях, луках, городах, у садах, біля жител, уздовж шляхів.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.