Осот рожевий

Стебло пряме, заввишки 50–150 см. Листки чергові, голі. Суцвіття — язичкові квітки, зібрані в кошики. Корінь у перший рік проникає в ґрунт на глибину до 2 м, на третій рік — на 4 м.

Підсім’ядольна частина потовщена, зеленувата, низька, тому сім’ядолі розташовано близько до поверхні ґрунту. Сім’ядолі обернено-яйцеподібні, інколи дещо видовжені, завдовжки 8–10 мм, завширшки 4–5 мм, на верхівці широко розгалужені, до основи звужені в дуже короткі черешки, трохи м’ясисті, щільні, часто нерівні — одна більша за іншу. Перші листки обернено-яйцеподібні, швидко видовжуються і стають овальними або довгастими, щетинисто-зубчасті, по краю зі світлими жорсткими щетинками, які виходять із зубчиків, опушені багатоклітинними волосками, але з обох боків зелені. Найближчі наступні листки довгасті, колючі, виїмчасто-щетинисто-зубчасті, опушені, як і перші. Надсім’ядольне міжвузля нерозвинене, всі листки розташовуються у вигляді розетки біля поверхні ґрунту.

Засмічує поля, пасовища, сади, городи, переважно на добре зволожених землях. На полях, городах і в садах росте також однорічний ярий пізній бур’ян — осот щетинистий. Він відрізняється від осоту рожевого м’якшими голими листками і щільно обгорнутими верхівковими листками, а також скупченнями кошиків на кінці стебла.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.