Полин віничний

Квітконосні стебла висхідні або прямостоячі, 30-60 см завдовжки, бурі, біля основи здеревілі. Перисто-розсічене листя з вузькими лінійно-ланцетними або ниткоподібними часточками, в молодому віці опушене, пізніше — голе. Квітки жовті або червонуваті, в яйцевидних пониклих кошиках, які утворюють китицю. Крайові квітки маткові, ниткоподібно-трубчасті, двузубчаті; середні — двостатеві, трубчасті, п’ятизубчаті. Цвіте з кінця липня до пізньої осені. Плід — сім’янка.

Підсім’ядольна частина довжиною 5 мм і товщиною 0,3–0,4 мм, синювато-червонувата. Сім’ядолі короткоовальні, майже округлі, на верхівці тупі, майже сидячі, сірувато-зелені, довжиною 2–3 мм і шириною 1,5–2 мм. Перші листки мілкі, продовгуваті, на верхівці гострі, донизу переходять в черешки завдовжки, як і пластинки. Листки опушені дрібними простими розгалуженими волосками, сірувато-зелені. Найближчі наступні листки клиноподібні, 3- або 5-зубчасті з більш крупним середнім і дрібними боковими зубчиками, чергові. Надсім’ядольне міжвузля нерозвинене.

Росте на полях, пасовищах, городах, у садах. Поширений по всій країні.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.