Щавель кучерявий

Стебло пряме, міцне, ребристе, у нижній частині червонувате, заввишки 100 см і більше. Листки — перша пара овальна до видовжено-округлої, з тупою верхівкою, черешкова, з вираженою середньою жилкою. Наступні листки довгасто-ланцетні, міцні, по краю хвилясто-кучеряві, розкидано-сидячі. Суцвіття непоказні, розчепірені, напівстиснуті, квіти дрібні, зелені до червоно-жовтуватих. Суцвіття на верхівці безлисте. Корінь стрижневий, міцний, у вигляді моркви.

Підсім’ядольна частина тонкоциліндрична. Сім’ядолі довгастоовальні, завдовжки 10–15 мм, завширшки 4–6 мм, на черешках завдовжки біля 10 мм. Перші листки довгасто-овальні, на довгих (до 30–40 мм) черешках, жилки на листі зі споду випуклі (особливо середня), часто рожевуваті, бокові жилки петельно-сітчасті. Найближчі наступні листки довгастоовальні, їхні черешки в основі з плівчастою піхвою, розщеплені зверху; по краю ці листки більше або менше хвилясті.

Росте на полях, пасовищах, схилах канав, особливо рясно на вологих ґрунтах, багатих на вапно й азот. Молоді листки їстівні. Застосовується в народній медицині і гомеопатії.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ.