Щириця звичайна (загнута)

Стебло пряме, розгалужене, опушене, заввишки 20–150 см. Листки яйцеподібно-ромбічні, чергові, на черешках. Суцвіття — квітки, зібрані в густе коротке зелене волотеподібне суцвіття. Приквітки з довгим кінцевим вістрям, довші за оцвітину. Корінь стрижневий, проникає в ґрунт на глибину 135–235 см, в ширину — на 75–130 см.

Підсім’ядольна частина тонка, коричнювата, завширшки біля 0,5 мм, завдовжки до 10 мм, інколи довша. Сім’ядолі завдовжки 3–4 (5) мм, завширшки 1–1,5 мм, блідо-сірувато-зелені. Перший листок зелений, зі споду блідо-зелений, широкояйцеподібний, майже округлий, у діаметрі 2,5–3 (4) мм, на верхівці дуже виїмчастий, з невеликим шипом у виїмці, на черешку, вдвічі коротшому за пластинку. Найближчі наступні листки схожі на перший, але дужче витягнуті, овальні. Листки м’яковолосисті. Сходи блідо-зелені. Надсім’ядольне міжвузля рожеве, завдовжки 1–2 мм.

Росте на полях, городах, у садах, особливо рясно у вологих місцях. Поширена в посівах ярих просапних культур, часто є домінантним видом.