Сокирки польові

Стебло пряме, заввишки 20–80 см, розгалужене, завтовшки 1–1,8 мм, циліндричне, зелене, блискуче. Листки чергові, багато разів розсічені, нижні — черешкові, верхні — сидячі. Суцвіття — неправильні квітки, зібрані в нещільну китицю, темно- або синьо-бузкові, фіолетові, як виняток — білі. Чашечки з 5 чашолистків, з яких верхній видовжений у шпорку. Пелюстки зрослися в одну, тичинок багато, маточка одна. Корінь стрижневий, завдовжки 5–15 см.

Підсім’ядольна частина завдовжки 8–12 мм. Сім’ядолі овальні, на верхівці гоструваті або тупі, завдовжки 8–10 мм, завширшки 5–7 мм, на черешках завдовжки 9–10 мм, біля основи трохи розширені і зрощені. Жилкування сім’ядоль у вигляді ледь помітних жилок, які розходяться від верхівки черешка, з них бокові вигинаються в боки і йдуть догори, де з’єднуються з середньою. Перший листок трироздільний (пізніше стає розсіченим), бокові його частки обернено-яйцеподібні, двороздільні, верхівкова більша, спершу цільні, потім стають трироздільними. Другий лист здебільшого схожий на перший, але бокові його частини спершу двороздільні, згодом стають трироздільними. Третій листок трохи розсічений, пізніше трійчастий. Четвертий листок ще дужче розсічений, нагадує листя дорослої рослини. Усі листки на досить довгих черешках, опушені дрібними короткими волосками. Надсім’ядольне міжвузля нерозвинене.

Росте на полях, пасовищах, у садах, біля доріг. Отруйна рослина, медонос.

ЗАСМІЧУЄ ВСІ КУЛЬТУРИ, ПЕРЕВАЖНО ОЗИМІ.