Темно-бура плямистість злакових

На листках спочатку з’являються жовто-бурі плями, дещо витягнуті вздовж листка. У центрі вони більш світлі з темно-бурою облямівкою. Плями виявляються і на міжвузлях, що призводить до вилягання рослин. У вологу погоду на уражених листках утворюється бурий или темно-сірий наліт, стебло вкривається чорним нальотом, що складається з конідіального спороношення гриба.

Зберігаються збудники на рослинних рештках, зерні у вигляді міцелію та конідій.

Теплий сухий ґрунт сприяє первинному зараженню сходів і основи стебла. Конідії, що відповідають за вторинне і подальше зараження, розсіваються вітром. Епідемічне поширення в листку і колосі йде за високої температури (вище +20℃) та достатньої вологості (для успішного зараження необхідне зволоження листя, щонайменше, протягом 16 годин). За високої вологості, що зберігається впродовж довгого часу, зафіксовані випадки, коли латентний період від початку зараження і до нового спороутворення продовжувався близько тижня.

Найбільше шкодить у роки з теплим та дощовим літом. При інтенсивному розвитку хвороби втрати врожаю можуть становити 30-40%.

Дотримання сівозміни; заорювання рослинних решток; оптимальні строки посіву зернових культур. Високоефективним є протруєння насіння та обприскування посівів фунгіцидами. Обприскування фунгіцидами слід проводити під час цвітіння і, по можливості, при настанні сприятливих для зараження погодних умов.