Рамуляріоз

Рамуляріоз вражає переважно такі культури, як ячмінь та буряки (цукрові та столові), хоча може пошкоджувати й інші види.

На ячмені з'являється на нижніх листках сходів в період кущення у вигляді дрібних темних цяточок, які перетворюються потім в прямокутні коричневі плями з більш темною перекладинкою посередині. Пошкоджені листки засихають і відмирають. Хвороба продовжує розвиватися в прихованій формі, без будь-яких візуальних ознак. І тільки в фазі колосіння вона виявляє себе появою плямистості на верхніх листках. Так само уражаються і флагові листки, а потім вони жовтіють і дуже швидко, протягом 2-х діб, починаючи з верхівки, відмирають. У той же час плямистість (дрібніша) розвивається на стеблі, колоскових лусочках і навіть на остюках.

На буряку викликає плями на листі буряку. На ранніх стадіях — маленькі, неправильної форми світло-коричневі плями, оточені нечіткими темно-коричневими межами. Наявність сірого міцелію в центрі плями. На пізніх стадіях — плями збільшуються в розмірах (на відміну від церкоспорозу), бурого кольору.

Більш інтенсивно уражаються рослини в загущених посівах. Джерело інфекції - уражені рештки (листя, черешки, околоплодники насіннєвих клубочків), в яких зберігається грибниця патогена.

Сприяють розвитку хвороби висока вологість повітря (95% і вище), помірно тепла погода (в межах 15-17 ℃), дефіцит сірки в ґрунті.

Недобір урожая від хвороби сягає 0,1-0,4 т/га , а на сприятливих сортах й вище.

Наслідки рамуляріозу буряків включають значне зниження врожайності та цукристості коренеплодів, оскільки уражені листки відмирають, що порушує фотосинтез і призводить до втрати пластичних речовин, які витрачаються на відрощування нового листя. Внаслідок цього процес накопичення цукру в коренеплодах сповільнюється, а вміст шкідливих компонентів зростає, що погіршує технологічні якості сировини.

Протруювання і інші види обробки посівного матеріалу в разі рамуляріозу не дають ефективного результату. Як один з методів забезпечення мінімізації втрат врожаю - вибір життєздатних сортів ячменю, найбільш стійких до збудників хвороб.

 Для буряків боротьба включає агротехнічні заходи, такі як дотримання сівозміни, своєчасний полив і підживлення, а також використання фунгіцидів.