Причини та наслідки пасинкування кукурудзи
Автор: ІГОР КОВАЛЬЧУК, канд. с.-г. наук, доцент, керівник групи технічної підтримки напряму насіння кукурудзи, компанія «Сингента»
Для кукурудзи, як виду, характерна схильність до утворення кореневих пасинків. За характером кущення розрізняють загальну і продуктивну кущистість. Для злакових культур здатність до кущення природно обумовлена біологічними чинниками, і, як правило, позитивний її вектор зумовлює зростання врожайності посівів зернових культур. Серед зубоподібних, кременистих та розлусних підвидів кущистість частіше проявляється у багатокачанних генотипів. Пасинкування, спричинене зрідженістю посіву, достатнім поживним режимом ґрунту та вологозабезпечення (рослина «жирує»), не призводить до зменшення врожаю. Оскільки пасинки в першу половину вегетації кукурудзи беруть активну участь у фотосинтезі й завдяки відтоку поживних речовин до основного стебла (цей процес підтверджено дослідним шляхом) сприяють кращому розвитку рослини.
Однак пасинкування в кукурудзи також може проявлятися як результат негативної дії інших факторів, які ми й розглянемо далі.
Антропогенні фактори
Основним антропогенним фактором, що впливає на кущення рослин кукурудзи, є гербіциди, а саме підвищені їх дози та несвоєчасний обробіток культури. Особливо негативно на рослини кукурудзи діють похідні сульфонілсечовини за порушення технології внесення препаратів.
Абіотичні та біотичні фактори
До абіотичних чинників, що впливають на кущення кукурудзи, належать забезпеченість рослин вологою та поживними речовинами. Збільшення пасинків, як правило, спостерігають в умовах розріджених посівів кукурудзи і доброго забезпечення їх поживними речовинами та вологою. Також кущистість може проявлятися за наявності стресових факторів на початку вегетації: частіше — за повернення холодів у травні, рідше — за посухи і високих температур повітря.
До біотичних факторів кущистості належать збудники хвороб та шкідники, серед них шведська муха, яка шкодить посівам у всіх регіонах вирощування кукурудзи. Навесні самка відкладає яйця на сходи кукурудзи, у фазу шильця, першого, другого і третього листків. Через п’ять-вісім днів із яєць відроджуються личинки, які проникають усередину стебла і прогризають у ньому молоде листя, а інколи і конус наростання. Ступінь пригнічення рослин залежить від віку пошкодженого стебла кукурудзи, а також зовнішніх умов. За раннього пошкодження, коли личинка знищує конус наростання, сходи гинуть.
Таким чином, щоб уникнути негативної дії цих факторів на рослини кукурудзи (і пасинкування, як результат цього впливу), слід ретельно дотримуватися сортової технології вирощування гібридів, обережно використовувати неперевірені гербіциди, особливо на насіннєвих ділянках, вчасно проводити заходи з попередження захворювань та ураження кукурудзи шкідниками. Крім того, навантаження сівозміни цією культурою може призвести до погіршення фітосанітарного стану агробіоценозів, тому один зі шляхів запобігання поширенню хвороб та шкідників сільськогосподарських культур — правильне їх чергування у сівозміні.
