Чи варто захищати сад після ранньовесняних заморозків?
Рання весна 2025 року внесла корективи у вирощування садових культур. Тривалі заморозки в період цвітіння абрикоса та персика й у суничних господарствах, зниження температури до -8 °С в регіонах вирощування яблук — усе це призвело до суттєвого пошкодження зав’язі та квіток. І, як результат, у агронома виникає питання: чи варто й надалі захищати сад, витрачаючи фінансові та трудові ресурси? Для отримання раціональної відповіді потрібно вдатися не тільки до математики.
Отже, рахуємо по мінімуму: на одному дорослому дереві М9 у середньому 3 тис. квіток, які теоретично можуть дати 300 кг яблук, але на 6-річному дереві ми залишаємо не більше ніж 150 шт., тобто з 3000 квіток плоди будуть тільки на 150 шт. — це 5 % від усіх квітів. Це означає, що пошкодження заморозками 95 % квітів яблуні забезпечує таку ж урожайність, як і в роки зі сприятливими умовами, коли ми використовуємо прорідження зав’язі. Відповідь від математики однозначна — захищаємо сад!
Проте це ще не все, що ж кажуть біологи. Пошкодження зав’язі — це не знищення багаторічного насадження дерев, у наступному році є велика ймовірність отримати значно більший урожай. Однак для його одержання потрібно проводити заходи захисту та підживлення згідно з прийнятими в господарстві схемами. Такі хвороби, як парша, борошниста роса, альтернаріоз, нікуди не дінуться. Без обробок патогени будуть накопичуватися, й у наступному році профілактичними обробками вже не обійтися. Можливий епіфітотійний розвиток хвороб саме у вашому саду, і тоді затрати на фунгіциди можуть перевищувати дворічний бюджет. Особлива ситуація складається і зі шкідниками. Попелиці: послаблюють пагони, переносять віруси, знижуючи майбутній урожай. Кліщі: пошкоджуючи листя та квіткові бруньки, негативно впливають на майбутній урожай. Навіть захистом від плодожерки не варто нехтувати, адже збережені плоди — це майбутній прибуток, і кожне втрачене яблуко досить вагомо позначиться на загальному врожаю.
Часто розвиток різних шкідників збігається в часі, і шкода від них суттєво зростає. Так, розвиток другого покоління плодожерки зазвичай збігається з розвитком павутинних кліщів, тому для контролю часто використовують Лірум® 1,5 л/га, або при розвитку попелиць, жуків та лускокрилих — Воліам Флексі® 0,5 л/га. Навіть за ймовірного розвитку плодожерки третього покоління доцільно обробити плоди яблуні перед закладкою на зберігання ефективними препаратами з коротким терміном очікування (Проклейм® 0,5 кг/га). Адже плодожерка може розвиватись у сховищі й пошкоджувати плоди навіть після їх реалізації.
Як садові господарства, в яких були заморозки, вирішували проблему? Насамперед проводили обробки в проміжку 24–48 год після настання таких умов гіберелінами, які стимулюють поділ клітин і зав’язування плодів без насіння. Продовжили захист рослин, використовуючи фунгіциди для комплексного захисту від хвороб, зокрема Циделі® Топ 0,7 л/га від парші, борошнистої роси, альтернаріозу на зерняткових. На кісточкових теж продовжили захист від кучерявості на персику, клястероспоріозу на черешні та вишні (Міравіс® 0,5 л/га). Загалом схеми захисту не дуже змінилися порівняно із запланованими на початку сезону. Це пов’язано з тим, що, обираючи препарат, садоводи оцінюють ризики і можливі втрати в сезоні 2025 року, тому права на помилку немає. Як сказав відомий вінницький агроном-садовод: «Якісні препарати — якісний урожай»!
Дмитро Тимошенко, менеджер з технічної підтримки засобів захисту спеціальних культур, винограду та ягідних, компанія «Сингента»
